ПРИСУ́ДЖЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до присуди́ти.Ридає, все на світі загубивши, присуджена до кари злочинниця (Б. Грінченко);Служив у чернігівського пол... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до присудити. || присуджено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., рідко. Який судився кому-небудь.
ад'єктиввід слова: присудитиприсужденныйад'єктивякий судився кому-небудьприговоренный
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до присудити.|| присуджено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. , рідко. Який судився кому-небудь.
[prysudżenyj]прикм.przysądzony
Прису́джений, -на, -не
Dömd, tilldömt
awarded, adjudicated, conferred
Dømt, idømt
прису́джений дієприкметник
judgement debt.