бра́ти / взя́ти за печінки́ кого. Дуже дошкуляти комусь, торкаючись найболючішого. Візьме й багатого за печінки (Укр.. присл..); Уздрів — і його (писаря) так і взяло за печінки! Зараз і надумав, який би бешкет Ївзі зробити, що таки чи не піде вона за його? (Г. Квітка-Основ’яненко). виверта́ти / ви́вернути печінки́. 1. безос. Викликати позиви до блювоти. Потому залізла (Андрієві) колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський). 2. кому. Дуже турбувати, бентежити когось чим-небудь. — Ти думаєш, мені Віоріка не говорила про це? Вона печінки мені вивернула! (М. Чабанівський). ви́трясти / витряса́ти печінки́ з кого і без додатка. Дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі. — Воно через греблю набагато ближче, та тільки... там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (О. Донченко); У кузові нас здорово трясе, підкидає, витрясає з нас печінки, але почуваємо ми себе справді чудово, на лихацьку їзду водія не скаржимось (О. Гончар). відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́) кому, грубо. Дуже побити кого-небудь. — Дядьки бояться йти до небожа. Ану ж їм відіб’ють бебехи! (С. Караванський); — Одбилися від ватаги,— гунявить шаландьор (човняр) із проваленим носом,— а тобі печінки відіб’ємо, чортів баклажан, щоб знав морську дисципліну (Ю. Яновський); Всі (школярі) сумували, що уже не буде між нами такого щирого товариша, як Довбня, дехто похвалявся бебехи надсадити недолупленому москальчукові (Панас Мирний); (Конон:) А бува, що і вкрадуть гроші (на ярмарку); бува, що сп’яну погубляться і бебехи один другому надсадять (М. Кропивницький). повідбива́ти бе́бехи (бе́льбахи). (Ярема:) Мовчи, товстопуза пляшко! А то бебехи повідбиваю (М. Костомаров); А іноді проти лави один піде (Нечипір), так тут вже достанеться йому на горіхи.., та так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта додому долізе (Г. Квітка-Основ’яненко). в’ї́стися / в’їда́тися в печінки́ кому. 1. Дуже набриднути, надокучити, допекти кому-небудь. Та як його не сумувати, коли злидні та недостачі в печінки в’їлися (Панас Мирний); (Писар:) Благотворитель! Він мені в печінки в’ївся (І. Карпенко-Карий); Горіли червоним полум’ям пишні маєтки, сотнями тікали до козаків селюки — хлопи, яким у печінки в’їлася панська неволя (М. Пригара); І коли вже хтось дуже сердився на нього (бугая), комусь він у печінки в’їдався своєю хижою вдачею, тоді його називали не просто Імперіалізмом, а й зі смаком додавали: “Міжнародний” (Є. Гуцало). в’ї́стися в шкі́ру. Що наші куркулі попри панів не одному в’їлися в шкіру — це правда: всі їх маєтки з злодійства та людської кривди (П. Козланюк). 2. Добре запам’ятатися, досадивши комусь. — Візьми та й купи хоч тепер своїй Олесі циганські сережки. Пам’ятаєш, років з двадцять тому вона з сльозами на очах попросила їх у тебе, а ти.. і не зібрався й досі купити добира́тися / добра́тися до (сами́х) печіно́к (до живо́го). Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний); То Січкар падкий на такі штуки, а він (Варчук) і без них обійшовся б, коли б не чіпали його, не добиралися до печінок (М. Стельмах); — Куди, руда? — кричить Грицько на овечку, що одрізнилась від отари .. вхопити свіжої травиці та хоч крапельку проквасити душу од тієї страшенної пилюги, що до самих печінок добиралася, давила (Панас Мирний); Потім слова швидшають, грубішають .. і знову добрішають, щоб згодом .. добратись до печінок (М. Стельмах). допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т. ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т. ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до (живо́го) се́рця і т. ін.) кого і без додатка. Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура); Допік, дозолив до живих печінок (Укр.. присл..); От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка); (Параска:) Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко); — Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач); — Доїли ж ви мене до живих печінок! ..— сварилась (Мася) (А. Свидницький); Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок). дохо́дити / дійти́ до живо́го (до (сами́х (живи́х)) печіно́к) кому і без додатка. Дуже діймати кого-небудь чимсь; дошкуляти комусь. До живого нікому не доходило: чужа болячка не болить, чужа потилиця не свербить — тільки бідній матері допекло (А. Свидницький); Вони (пани) собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! — А нашому братові дошкуля, до самих печінок доходить,— веде річ перший (Панас Мирний); Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (М. Коцюбинський). лі́зти в печінки́ кому і без додатка, грубо. Завдавати комусь прикростей. — Аж, нічогісінько,— одмовив Пищимуха (становому), похнюпившись. — І чого б їм (виборам) у ті печінки лізти? (Панас Мирний). пекти́ в са́мі печінки́ кого. Дуже дошкуляти комусь чим-небудь надзвичайно вразливим. — Набрехала Параска, що в мене (Палажки) голова лиса. Це ж вона пече мене в самі печінки (І. Нечуй-Левицький). пробира́ти / пробра́ти до печі́нок кого і без додатка. Сильно впливати, діяти на кого-небудь. Добрий тютюнець — до печінок пробирає… (Ю. Збанацький). сиді́ти в печінка́х кому. Набридати, ставати неприємним, нестерпним. — Ти піди он краще та подивись, що твоя доня робить на винограднику!.. — Отой виродок у печінках мені сидить (М. Коцюбинський); Та найбільше матері сиділи в печінках дрова. Як тільки починалася зима — мусила з вільшаника на плечах хмиз носити (Ю. Збанацький); Товариш усміхнувся: — Тебе дивує записка?.. От ти ще понюхаєш дискусію. В печінках мені сидить оця дискусія (М. Хвильовий); Ярина лячно глянула на Олексу. — В печінках сидять різні податки,— єритувався (обурювався) він,— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу! Я мушу якось тікати від податків, від набору (М. Лазорський). тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), лайл. Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т. ін. з якогось приводу. Першою почула (Дорошенчиха) і про ці океанські (атомні) випроби.— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар). — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко); — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті, мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як буряк, Колісник (Панас Мирний); тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний). тя́гне за живі́т (за печінки́) кого. Хто-небудь дуже хоче їсти, страждає від голоду. Він (Кайдаш) не їв цілий день. Його тягло за живіт (І. Нечуй-Левицький); Живіт йому так скавучить, за печінки так тягне його, їв би, здається, й свічки (А. Тесленко); Деякі (школярі) складалися по копійці купити булку, бо за печінку тягло (Панас Мирний). як (мов, на́че і т. ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти. Дуже сильно. Кричить наче на печінки (Укр.. присл..).... смотреть
ПЕЧІ́НКА, и, ж.1. Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин – залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу роль у загальн... смотреть
ПЕЧІНКА (грец. hepar) — найбільша залоза нашого організму, що має масу 1,5–2,0 кг. Вона виконує безліч функцій: бере участь у процесі травлення, в обмі... смотреть
НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́... смотреть
Найбільша залоза хребетних, багатофункціональна, належить до травної системи; в людини розташована у правій верхній частині черевної порожнини, складає... смотреть
-и, ж. 1) Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин – залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу роль у загальному обм... смотреть
【阴】1) 解 肝脏2) (用作食品的) 肝3) (只用复数) 内脏, 脏腑Відбити печінки 震坏内脏, 损伤内脏◇ Дозолити до (живих) печінок 口 令人十分讨厌, 令人十分伤脑筋
-и, ж. 1》 Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин – залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу роль у загальному обм... смотреть
печі́нка[пеич’інка]-нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -ч'інки, -ч'інокдв'і пеич'інкие
[peczinka]ж.wątrobaсмажена печінка — wątróbka smażona кулінар., анат.
імен. жін. родуанат., кул.печень
Liverзапалення печінки — hepatitisхвороба печінки — liver complaint
1) (железа) печень, разг. печёнка 2) (кушанье) печёнка 3) (мн. печінки) разг. внутренности - відбити печінки - дозолити до живих печінок - у печінках сидіти... смотреть
Добирається до живих печінок помаленько і полегенько.Непомітно робить велику прикрість.
{пеичі́нка} -нкие, д. і м. -нці, мн. -чінки́, -чіно́к дві пеичі́нкие.
печі́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири печі́нки
Печі́нка, -нки, -нці; -чінки́, -чіно́к
Вантроба
Lever
Lever
-и ż wątroba
вантроба
вантроба
ღვიძლი